Путін не контролює Росію повністю – політолог

Павло Лузін розповів про ізоляцію президента РФ.

Розмови про те, хто замінить на посаді президента Росії Володимира Путіна, точаться вже давно. Враховуючи чутки про хвороби диктатора, ці розмови посилилися – серед інших на заміну Путіна називають Миколу Патрушева та Сергія Кирієнка.

Про це заявив політолог Павло Лузін в інтерв’ю Наташі Влащенко на YouTube-каналі “Україна 24”.

За словами політолога, розмови про наступника Володимира Путіна точаться з часів експрезидента РФ Дмитра Медвєдєва.

“Я не схильний перебільшувати ступінь персоніфікації російської системи влади. Все-таки це не Каддафі, який справді спирався на свою родину, плем’я, баланс племен тощо. Це не Сирія до 2012 року, це не Ірак Хусейна, де теж була опора на зрозуміле і вузьке коло осіб та персоналістський режим. Путін вирішує щось у зовнішньополітичній сфері. Наприклад, питання війни вирішував він – із цими генералами, ФСО, напевно, ФСБ, причому не з усіма з ФСБ”, – розповів він.

Павло Лузін зазначив, що Путін за два з лишком роки абсолютно ізолювався від поточного управління:

“Тобто коли ти відмовляєшся від управління, відштовхуєшся: “Вирішуйте це без мене, а якщо будуть гострі конфлікти, то прибіжіть до мене – я вже щось вирішу” – це означає, що він повною мірою систему не контролює і не управляє. Він такий самий заручник цієї системи влади”.

Політолог заявив, що насправді питання про те, хто буде наступником, існує вже дуже давно – з 10 років:

“Еліті важливо зберегти баланс, а його зберігати все складніше. Вони ж злякалися в 2010 році ось цих “модернізаційних” починань Дмитра Медвєдєва, у 2011 році в ніжки кинулися просити про рокірування, яке відбулося саме тому, що стало зрозуміло: якщо проводити політичну та економічну модернізацію в Росії, то когось доведеться від влади “відрізати”, а заразом – і від багатства. А якщо це зробити, то буде багато незадоволених”.

На його думку, нині в Росії процес йде “природним чином”, тому що “кількість пирога скорочується”, а кількість охочих залишатися біля нього, бути на паях залишається поки що незмінною. Тому питання про наступника завжди існує останні 10 років.

“Тут ще треба розуміти, що відбувається зміна поколінь. Путін – це покоління 50-х – початку 60-х років, Кирієнко, до речі, теж. А є покоління 70-х років, які захоплюють трохи кінець 60-х і початок 70-х, і ці хлопці “голодні”, яким 40 з гаком – 50 років, – не у всіх у них можна знайти яхти, замки в Італії, Австрії чи Лондоні. Тобто це зовсім інша публіка, у якої є свої “скелети в шафі”, але вони мають уже свою думку щодо майбутнього Росії. І вони не лише в центральній владі перебувають, а й у регіональній”, – розповів Лузін.

Только что написал(а)
смотреть
author
пишет сообщение